Консультація психолога

Пропоную ділитись своїми переживаннями та складними, заплутаними ситуаціями. Все що так боляче тримати в собі краще розділити із кимось хто не осудить, а підтримає і розрадить.

Світлана, ви психолог?

Так.

Напишіть про себе трішки більше!!!
І як добре, що в нас з'явився психолог...

Мені 23 роки. Зараз в декреті, донечці 5 місяців. До цього працювала в школі психологом. Закінчила КНУ ім.Т.Шевченка та ЛНУ ім.І.Франка. Грандіозного досвіду психологічної роботи ще не маю, але ще є свіжі знання з університетів і власні дослідження. Буду рада допомагати і давати поради нашим мамусям!)

тоді я скопіюю повідомлення що писала дівчатам.
дівчата мені взагалі жити не хочеться я зараз в такому нервовому стані.рано із за мелочів почали сваритися з чоловіком тут вискочила свекруха і почалась така сварка.Що піздец!я така погана погано до них відношусся,дитингу з рук забираю,і чоловік в придачу замість того щоб захиститисяі посав ти багато на себе береш всі вині і не праві а ти завжди права.кароче кричали всі на всю хату.що я така стала хуйова,а була яка ,що свекруха тішилася такою невісткою а зараз їй не хочеиться в хату йти.....карочеи тривало це мінут 20 в ітозі всі пішли по роботах а я риву ще з 8 ранку і валерянка не помагає.так погано невже я справді така галіма ,стараюся всім допомогти догодити а тут як вийшло..я не знаю що мені дальше робити,як тут жиьти як до кого відноситися ,чесно як би не мпалий то легше булоб померти чим в цьому розбиратися.Я канешно тоже висказала,свекрусі і чоловікові все геть що думала і мала на душі.

що мені робити???
і Дініс майже не спав захворів кашляє чхає соплі.я кажу чоловікові що ти ж не знає ш чи ми спали з малим чи як ніч пройшла,а він ти мати маєш витримати,перш мене нароботу відправити нагодуваати те ссе а потім розбирайся зі своєми справами.малий спить і ти спи .

вибачайте що з помилками і не дуже культурно,не можу сльози рікою...

прийшли всі з роботи я лежала біля малого підколихувала,встали ми до нас ніхто ні слова крім братихи,точніше до мене свекруха не говорила і я старалася не пересікатися,з малим бавилася.А чолоік після ролботи поїхав до хлопців в гараж і там бухав бо прийшов о 2 ночі а сьогодні перегар фффффффффффффуууууу.і поводиться бутьто мене в кімнаті взагалі не має,щось спитати чи можна малому те чи інше то гукає братиху а я стою за два кроки і с лова не промовить.А вчора знає що дитя хворе і неразочку не подзвонив і не смпитав як він,може в аптеку тре??? ой казьол якійсь!
дівчата я по характеру дуже мягка і мені ігнорувати дуже тяжко.а коли бачу що намене ніхто уваги не звиртає,то ще стає гірше.в мене якийсь нервовий зрив,все дівстало,кожин день після всіх замітайц,прибирай вари їсти мий посуд.вішай стірку і то майже завжди все на мені.навіть часник посадити і то свекруха сказала мені,я посадила поки малий спав і так все бо я сиджу вдома.блін як все дістало,я як домохазяйка і ніхто це навіть не помічає.а самі як залишаються з малим то елементарного не можуть зробити ьо я ж Дініса гляділі....
я вас мабуть замучила але мені так погано,я постійно плачу а недавно немогла заколихати малого то як шльопнула його,ячк на кричвала і ревемо двох.в мене мабуть їде криша ,я просто від таких ситуацій дурію.
так тяжко ігнорувати просто хочеця шоб було всім добре,бути як в дома ,ане квартіранткою.


вибачте шо може не зрозуміло висловилася.але я дійсно не знаю що робити і як себе заспокоїти та налогодити стосунки з чоловіком.як зробити щоб йому дійшо

Перед шлюбом нам священник сказав одну мудру річ - сваріться з батьками але не між собою. Ви є окрема сімя, Біблія пише що "піде чоловік від батьків і буде із жінкою своєю" (приблизно так). Наспраді ситуація типова - свекруха захищає синочка бо це в її крові. Основне налагодити стосунки із чоловіком, а це найкраще зробити живучи окремо. Найголовніше це дитина, яка в 10 раз більше страждає ніж усі, найбільше відчуває мамин настрій. Перш ніж все налагодиться потрібен час і терпіння. Ні в якому разі чоловікові не можна казати що його батькі не такі, погані. Всі чоловіки ще "не відірвались від маминих грудей". Тому треба зловити момент коли ви будете самі і поговорити спокійно але рішуче - висказати що не подобається але з позиції "МЕНІ боляче". Тобто усе наболіле перефразувати у "Я-висловлювання". Не "Твоя мама не допомагає", а "Мені важко справлятись і з дитиною і з побутом". Не "Перестань захищати маму", а "Мені потрібна твоя допомога і підтримка". Також буде корисним,щоб чоловік максимально багато проводив час із синочком, із своєю сімєю наодинці, без батьків.Варто зрозуміти, що вплив матері на сина і так дуже великий, тому Вам потрібно терпляче ставитись до його реакцій. Зазвичай чоловіки пють щоб відволіктися від проблем, тому Вам слід зробити так щоб біля вас йому було добре і комфортно. Розумію, що я багато написала фраз які виглядають як поступки, але мудра жінка не така якій добре і комфортно, а та яка вміє володіти і керувати ситуацією. Для цього слід прикласти багато зусиль, але це того варте! Надіюсь змогла вам дечим допомогти! Сімейного вам затишку і виздоровлення синочка. Звертайтесь!

дуже вам дякую.
я знаю що жінка має бути мудрою,але ія не згнаю чи чекати поки чоловік заговотить,чи зробити самій перший крок.він багато чого собі позволяє,.ображає мене інколи коли сваримося може виражатися матюками,це мені не підхордить отя і думаю як його провчити щоб він почав мене цінувати?

Про нас тільки в книжках пишуть що ми слабка стать. Насправді це чоловіки "маленькі діти" за якими треба дивитись і все за них вирішувати (є, правда, дуже рідкісні виключення). Нажаль жінкам краще першими робити кроки назустріч, адже ми берегині сімї і це наш обовязок берегти сімейний затишок і спокій. Знаю із власного досвіду що це не легко, зазвичай я впираюсь, включаю гордість і дуюся на свого чоловіка. Він ПОКИЩО!!!(як він сам каже) терпить і першим починає розмову. Це моя помилка як жінки. Ми занадто емоційні, тому ми болючіше переживаємо сварки. Але краще проявити стриманість і мудрість і вирішити проблему, а потім виговоритись надійному другу і виплакатись. Коли в сімї будь нормальні взаємини тооді можна буде проявляти жіночі слабкості а покищо - будуйте, складайте, загоюйте сімейні "рани". Бажаю Вам у цьому успіху! А в житті все Вам віддячиться!

В мене від самого початку не склалися стосунки з батьками чоловіка, ось вже п'ятий рік як ми живемо біля них, чого тільки за цей час не було. З квартири свекор нас виганяє майже через день, коли всі йдуть на роботу вдома я малий і свекор... від нього я вже багато начулася про себе "хорошого" та й свекруха його підтримує. Яке вони мають право мене ображати чи казати, що я така пересяка... чому я маю все це терпіти. Сьогодні заявила чоловіку, що завтра їду додому, побачу що з того вийде... бо їхати мені трохи далеко. Що робити в такій ситуації... коли піти на квартиру ми не маємо можливості???

Основне це збереження сімї. Не можна заявити що я їду і все. Треба вмовити чоловіка щоб їхав із вами. Батьки скоріше всього так поводяться бо самі не реалізувалися в житті і хочуть відігратись на невістці. Звичайно погано коли непорозуміння із батьками, але ви повинні дбати за стосунки у вашій сімї, порозумітися із чоловіком і тоді ви отримаєте від нього захист перед батьками. Але настроювати його проти його ж батьків нівякому разі не можна. Це "копання собі могили".

Я його не налаштовую, він сам все чудово бачить... я вже іншого виходу просто не маю...

А чоловік як поставився до поїздки?

Доброго дня!!!
Почну здалеку...В мене дуже погані відносини з батьками мого батька і його сестрою...Вибачте але бабусею і дідусем я її назвати не можу....і тітку тіткою...бо родичі так себе не поводять....

Почну з того,що коли була малою...десь до 10-11класу навіть, сліпо вірила тим брехливим людям..які обливали брудом всіх і вся....поки цене почало стусуватися мене і моєї мами...Дуже важко те все визнавати що ти нікому не потрібен...що при нормальній родині ніхто тобі нічим не допоможе навіть якоюсь порадою..Свекруха моєї мами чорнорота і це знають всі...бо навіть наші сусіди постійно в очі нам це кажуть...вона має всюди бути і кругом носа свого суне...всіх виховує і ображає...то просто жах...Ця жінка зробила так що мій так званий дід ненавидів свою матір до смерті і перестав спілкуватися зі своїми братами і сестрами івсіх їх прокляв...повірте то страшно...бо він страшна людина....

Тут нещодавно сталося таке про що мені і сказати страшно..я писала смс своєму чоловіку де назвала сучкою свою так званну сестру і відправила те смс і чоловіку і їй самій...нічого там більше образливого не було...але те останнє сучка поставило не крапку над нашими відносинами а вона почала війну...Дійшло до того що вона почала сварити всіх зі мною...моїх батьків між собою
виносячи весь бруд і все таке....дід мене прокляв...отака щаслива в нас сім*я....

В ситуації я вибачилася перед нею...сказала що була неправа і всяку фігню...блін я і справді так тоді думала...але після того як дід сказав...я тебе ненавиджу що ти образила мою любиму внучку і горіти мені в пеклі і щоб я була проклята...я просто не могла здержувати сліз і саме страшне в тому що думати про неї стала ще гірше ....Що мені робити???Батькисваряться із-за того випадку...а мій тато взагалі мене вбив..він тихенько з ними спілкується і розказує всі подробиці мого життя...Зараз пишу і не знаю що робити...як можна далі жити...

Maljok пише:А чоловік як поставився до поїздки?

Щойно сказав, що не повезе машиною... каже поїздом їдь
Як я хочу додому, щоб все це вже закінчилося...

А він їхати не хоче?

Maljok пише:А він їхати не хоче?

В нього тут робота.

А на скільки Ви хочете поїхати?

Гииии, назавжди я сюди в квартиру його батьків більше не повернуся.

Чоловік хоч якісь спроби робить щоб вступитися за Вас перед батьками?

Maljok пише:Чоловік хоч якісь спроби робить щоб вступитися за Вас перед батьками?

Чоловік завжди заступається, він на моїй стороні.

А з батьками він пробував говорити?

Maljok пише:А з батьками він пробував говорити?

Про що з ними говорити, вони не розуміють...

а мені пораду???я там лист теж настрочила

А самі батьки що кажуть, що пропонують? Йдіть і всерівно куди? Може якщо Ви їх так вже не влаштовуєте, то вони допоможуть хоча б із орендованою квартирою?