Дружби немає...чи я помиляюся???

Не вірю в дружбу між жінками...Жінки не вміють дружити і цінити дружбу, а можливо вона їм не потрібна...
Завжди є якась користь...заздрість, не порозуміння...
Не розумію, чому люди які дружили з дитинства через кільканадцять років стають зовсім чужими, у них немає нічого спільного...хоча колись зарікалися, що завжди будуть разом, що ніколи не відвернуться...час робить своє, все біжить все міняється.

На даний момент немаю поруч такого друга з яким можна булоби навіть просто піти попити кави і попліткувати, поговорити про життя...поділитися проблемами :(

Є люди з якими мені цікаво і в нас багато спільного, але вони далеко...

Сподіваюся, що у вас є поруч вірний друг!!!

а я вже просто зневірилась може тому і невірю в дружбу скільки разів ТІ друзі підводили тому і невірю є просто знайомі з якими можна поговорити

Я стільки раз обпікалася об ту жіночу дружбу, що тепер нікого близько до себе не підпускаю. Одна єдина моя найкраща подружка яку я могла зрозуміти з пів слова і вона мене, проблеми один одного переживали як свої нажель тепер на іншому кінці планети живе(((((( І це при тому що в початкових класах ми були запеклими ворогами. А з часом усе кардинально змінилося.
Тому не думаю, що мені ще колись в житі зустрінеться така подружка.

А ще мене так злить коли хтось часто говорять "моя подружка" про кожну свою знайому. Розумію можна мати одну подружку, але не усіх з ким ти спілкуєшся.

Розумію тебе...я чомусь думаю, що в такому віці вже не можна завести справжнього друга...можна просто з кимось приятелювати.

А у мене є така подружка)) ми знайомі ще зі школи, але здружились в студентські роки!!! І зараз відстань в 3 тис км не заважає нам спілкуватись, радіти одній за іншу і допомагати)))

А я теж вважаю, що дружби між жінками не існує. Між чоловіками-так, є, але в наш час дуже рідко. Мій друг-мій чоловік))

класно :)) в мене теж була можливість вийти за друга...але ми вирішили краще бути просто друзями!!

В мене був друг - з 4 років всюди разом (він жив на поверх вище) - садочок, музшкола, танці, дзюдо, школа з 1 по 11 клас, одна компанія, бабці в одному місті (в Дніпропетровській обл), а потім я запросила його на своє весілля, а він раптово поїхав до бабці... ще півроку жила з чоловіком в мами, але він не позвонив і не зайшов привітати (до цього раз по 5 за день на сходовій курили)... зустрілися аж через 4 місяці на зустрічі однокласників... тепер зідзвонюємося на свята і вітаємо один одного, але то вже якось для галочки...

Таська, а може він тебе кохав? тому так раптово перемінився після запрошення на весілля?

і я про це подумала)))

Але чому після запрошення? До цього ми бачилися по 100 разів на день і цю тему обговорювали...В мене вже різні були варіанти, але я його сприймала як брата - як брат і друг він був суперовий, але як чоловік - то явно не моє!!! Про любов... нє, за 22 роки ми такі теми піднімали і таким ділилися, що думаю, він би сказав, або натякнув...

В мене є подружка, з якою ми дружимо вже 10 років, надіюся, що наша дружба збережеться, хоча ми живемо в різних містах, бачимся приблизно раз в рік, раніше часто зустрічалися, бо двоє вчилися в Рівному.Зідзвонюємся кожного тижня, хоча був такий період коли розмовляли раз в місяць-два.

а я вірю тільки в дружбу між чоловіком і дівчиною - але вона часто переростає з чиєїсь сторони в захоплення

ще раз переконалася, що погано розбираюся в людях...а ще хочу сказати, ніколи не мовчіть, якщо вас щось не влаштовує в ваших друзях чи знайомих скажіть це в лоба, а не так щоб воно вилізло через певний час...розумію, що мені не потрібен друг...більше я його не шукаю.

У мене є справжній друг...і я цьому дуже рада...Він перевірений часом і випробуваннями...інколи сваримося...але завжди вибачаємося...і я і вона....посміємося потім і все....
бувало всяке...але вона мені дуже підходить..і душа да куми моєї лежить...тому дружба є...просто не шукати треба...а дружити вміти...ось так

ти права, потрібна людина з якою комфорт і легко, а не та що притворяється

Колись розчарувалась в своїй найкращій подрузі.з того часу рахую що дружба між дівчатами не існує.А вот дружба між чоловіком і жінкою гадаю що є.
В мене є хороший друг але він за кордоном.Ми дружили ще коли він був тут.Він дуже хороша людина,ніколи про мене не забуває.Чоловік мій відноситься до нього досить добре,хоча вони бачились лише один раз,але він йому дуже сподобався.

Kavusja пише:Не вірю в дружбу між жінками...Жінки не вміють дружити і цінити дружбу, а можливо вона їм не потрібна...
Завжди є якась користь...заздрість, не порозуміння...
Не розумію, чому люди які дружили з дитинства через кільканадцять років стають зовсім чужими, у них немає нічого спільного...хоча колись зарікалися, що завжди будуть разом, що ніколи не відвернуться...час робить своє, все біжить все міняється.

На даний момент немаю поруч такого друга з яким можна булоби навіть просто піти попити кави і попліткувати, поговорити про життя...поділитися проблемами :(

Є люди з якими мені цікаво і в нас багато спільного, але вони далеко...

Сподіваюся, що у вас є поруч вірний друг!!!

От і в мене так.Є одна подруга,з якою ми познайомились через дитячу газету ще в 7 класі,тобто 20 років тому.Вона з Луцька.Ровесниця.Листувались весь час,вперше побачились у років 22,а потім,коли мобілки вже стали популярними,деколи зідзвонювались.В листах ми настільки душу виливали одна одній!З часом стали бачитись частіше.А зараз ми є кумами.Наші чоловіки вперше побачились 2 місяці тому на хрестинах моєї малечі.Зразу знайшли спільну мову і спільні інтереси.От з нею ми і можемо поговорити про про життя-буття,про все ,що наболіло.Шкода,що живемо не в одному місті. І більше нікого так близько не підпускаю ні до себе,ні до сім"ї.))))))))))))))))))))))))))))))Ви знаєте,а може тому ми і вважаємо найближчими друзями саме тих людей,які далеко.Бо ж кажуть,що стосунки(будьякі) на відстані міцніші,тепліші,кращі?

Kavusja [b]*Не вірю в дружбу між жінками...Жінки не вміють дружити і цінити дружбу, а можливо вона їм не потрібна...*[/b]
Я теж так думаю.

Дівчатка я можу з вами не згодитися...адже кожен робить висновки із власного досвіду...може просто ви не знайшли ту людину...яка вам підходить та і ту яка насправді вам дорога...Просто поки ви самотні дружити легше....а от коли з'являється коханий чоловік всі чомусь бачать загрозу в подружці...типу вона може його відбити і все таке...Думаю тому сі так того остерігаються...

Мабуть і я не знайшла тієї людини яку можу назвати кращою подружкою. В універі мала подружку, ми з нею були не розлий вода, всюди разом. Потім закінчили навчання, спочатку зустрічалися, здзвонювались, а потім я познайомилася з своїм майбутнім чоловіком і вона якось віддалилася. Я хотіла, щоб вона була за дружку в мене на весіллі, але вона відмовилась і навіть на весілля не прийшла, сказала, що боїться свинячого грипу (тоді якраз була епідемія). От після цього я не вірю в жіночу дружбу.

у мене теж такі знайомі були...але то не дружба а просто приятелювання....ну поки вас щось пов'язує....універ...гуртожиток і так далі...в мене такі теж відсіялися...тому що то життя...і то не дружба...ну різне буває...але зараз з однокурсниками спілкуюся з тими з ким не дуже було в універі...а з тим ким спілкувалася тоді тепер ні...


Розумієте дружити то не просто сидіти лялякати...таких дівчат можна знайти купу...але при тому мовчати про головне про проблеми і про свою душевну біль...і коли тебе не слухають...та і тобі байдуже....ото вже просто треба відділити справжніх від фальші і все буде ок...треба знати що кому говорити щоб не було в разі чого біди...Думаю треба просто навчитися те відрізняти

Yulya123 пише:
Розумієте дружити то не просто сидіти лялякати...таких дівчат можна знайти купу...але при тому мовчати про головне про проблеми і про свою душевну біль...і коли тебе не слухають...та і тобі байдуже....ото вже просто треба відділити справжніх від фальші і все буде ок...треба знати що кому говорити щоб не було в разі чого біди...Думаю треба просто навчитися те відрізняти

І я з цим згідна!

От я й досі не знаюся на людях... скільки розчаровуюся... Думаю в такому віці вже пізно шукати подругу, можна мати тільки знайомих з якими цікаво спілкуватися.

Кавуся, повністю з тобою згідна. Я теж так і не навчилася розбиратися в людях((( На той момент я вважала її своєю найкращою подругою, в нас не було секретів одна від одної.