Форумний чат 4

Перше повідомлення в темі :

як мене вбивають оці вечора...

Kavusja пише:Зібрала речі, дітей і поїхала до батьків!

На жаль... Якби це було реально,я б давно це зробила. В мене мама інвалід,їздить на візку,батько і брат,і живуть в маленькій хаті.Мені там фізично не буде місця,вони живуть в одній кімнатці всі разом.

Вибач... ляпну завжди зайвого!!!

От і думаю.Поїхати в Київ... А через 5-10 років знову назад до свекруні вернутись?Бо в її є де жити.А це ж діти на руках,не будеш з ними кочувати все життя.Всі дороги ведуть до Риму,і до свекрухи (в моєму випадку)  

Ти сама ставиш собі перешкоди... хай навіть за 5-10 років вернешся, але поик можна пожити в своє задоволення!!

Але гарно стало на форумі!!! Кавуся, респект!!!

Я і так до останнього відкладала це.Ми ж не вперше вертаємось до свекрухи. І мені багато хто каже,що якби не їздили по квартирах,не шукали кращого життя,то давно вже мали б своє житло,в селі,звичайно.А я всім казала,що хоть і їздили по квартирах,важко було,треба було грошей більше заробляти,але я хоть пожила в своє задоволення всі ці роки.Так що ти тут права,Наталя!

ой..ті сверухи...
я зараз в мами,бо невитерпно з нею,але:
2 тижні тому,вона зайшла до мене в 12 годині дня і каже:Іра,ми тебе сьогодні везем до мами!я була в шоці)перед тим ні слова ні півслова.Я кажу,я це вирішу з чоловіком,а вона:мені твої речі самій зібрати?ви уявляєте?чоловік просто сказав що нам одна від одної треба віддихнути.Я вже 2 тижні в мами...
і не хочу я до неї,вже ненавиджу її!вірите?вона вічно чіпляєте,те не те,се не те.,непутьва,ні до чого,вона вже давно показує що я ніхто  і звуть мене ніяк.Я якось терпіла бо вихована і не привчена хамити до старших,але...але люблю свого чоловіка.А він ніде від мами не піде.Плачу з того всього...замкнутий круг

Ксюша,щиро тебе розумію...

ляля,    ппц.. то тебе в наглу виставили з дому... я б після такого не повернулася, треба а мати трішки поваги до себе... а чоловік, та який він чоловік після цього???

от і я про те...мене виставили...
я от і плачу,бо зовсім не розумію що і як...
та..а він що,він проти мами не попре
я не знесилена проблемами,просто знесилена.Посилати на...свою любов до нього і жити в маи,не знаю

і мені лиш 21...і отакий переворот

Да...Я он приїхала з міста недавно,то получила і від свекора.Ніби я винна в тому,що він загубив телефона.Я йому сказала,як все було,а він каже,що знайшла на що ображатися,що вже такого сказала та мати.І обізвав мене псіхічкою,істеричкою.Я від нього такого не чекала,я його поважала до сьогоднішнього дня,бо йому зазвичай як говориш щось,чи жалієшся,то він хоть вислухає і проаналізує,хто прав,хто ні.А сьогодні...А чоловік каже:"Забий на них!"

Бог посилає нам такі випробування з якими ми можемо справитись!
Терпіти - не вихід. Головне зрозуміти - ти права! Люби себе і дитину, поважай себе! І не давай себе в обіду! Бо на голову вилізуть і там поселяться!
Ситуація дуже важка, правильного виходу здається і бути не може... Але молись! В молитві ти знайдеш спасіння. Молись за свекруху! Щоб Бог послав на неї доброту і прозріння! Бо самі страшні хвороби - це гниття душі!

Я завжди повторяла - після весілля - утворюється нова сімя! Батьки батьками, але чоловік має захищати свою нову сімю! І забити на них - не вихід! Бо вони будуть добре нерви їсти....

А як не давати себе в обіду?

я люблю себе,люблю дитину..та і люблю його
я просто не знаю,як правильно.надоїло те,що чоловік ні слова проти неї не скаже,ні слова,от що мене вбиває

Ксюша,мда а за що наїхали..за книжечку від телефона,сміх та й годі.Це в них щось не то з головою,тримайся

от як себе захищати?я і огризалась,але відкрито хамити її я не вмію...

в таких ситуаціях і поводу серйозного не треба!
Треба окремо жити - на відстані і ворога любити легше!

не опускайтеся до їхнього рівня! В них це вже вікове...маразматичне....
Тримайтеся! Розумно поступайте! І не робіть того про що потім будете жалкувати.
Хамити не поможе, бо тоді всі козирі будуть у них...
Спасайте свою сімю, говоріть із чоловіком...а якщо не дойде, то втрата жінки і дитини доходить до всіх!

я говорю з ним,хаменаю його,кажу що може нас втратити,щоб хоча б попробували жити окремо,він в ніяку,я втомилась(((
розводитись?посилати те все...бути розведеною,тягнути те все на собі,але не бути приниженою,не знаю

мама моя каже щоб те все посилала...
в нас взагалі)тато помер,сестра 28р ще не одружена,і в мене проблеми...мама вже сивіє від того всього

ляля, а він тебе любить?? Ти сама кажеш тобі лише 21, ти готова отак все життя терпіти приниження???

Мій чоловік завжди був на моїй стороні, навіть якщо я не права, бо я і дитина його сім'я!!! В іншому випадку вже б давно сам лишився, я не терплю приниження і не поваги, в мене була ціли з'їхати... я її виконала. Тепер живу як хочу і не залежу від свекрів!!! Мій чоловік - моя фортеця!!!

Якщо ти так можеш сказати за свого.... тоді борися!!!

розлучення не вихід... почекай, подивись як буде. В моєї подруги чоловік пішов з дому коли малому було 2 місяці...вони живуть в Києві, квартира 3000тис, вона ще не оформила допомогу...було важко, там свекруха настроювала його проти сімї, казала не вертатиьс...але через 2 міс він вернувся. Кардинального покращення не відбулось але він живе з ними...може почекай. Щоб не на словах, а на ділі чоловік втратив жінку і дитину.

ляля пише:от і я про те...мене виставили...
я от і плачу,бо зовсім не розумію що і як...
та..а він що,він проти мами не попре
я не знесилена проблемами,просто знесилена.Посилати на...свою любов до нього і жити в маи,не знаю

Співчуваю тобі.Важко опинитися в такій ситуації.Можливо це випробування для тебе і для чоловіка?Дай йому час не дзвони не пиши не спілкуйся з його родичами дай час йому визначитися що потрібне для нього.А ти повинна доказати собі і всім решту що попри всі труднощі ти можеш бути сильною і сама.Тримай високо голову.Нехай задумається...Сварка нічого не дасть.Розумію терпіти і чекати буде важко бо невідомо скільки часу пройде але ти маєш бути непохитною і виховувати в собі своє я.Можливо і цього бракує твоємо чоловікові якщо він такий безхребетний і не може прийняти самостійно рішення.Але наскільки це має бути низько щоб свекруха тебе відправляла а не чоловік()тряпка він).А любов минає чи разом ви чи окремо. (вибач може десь когось обідила)

Ляля,та в тебе все попереду! "Любовь приходит и уходит...".Ти розумієш,що чоловіки,і свекрухи теж ,ну і ми напевно теж,не міняються.ТИ віриш,що чоловік через 1-2 роки піде за тобою?ТА хіба коли свекруха помре.Ти розумієш,який в тебе є козир,якого немає в мене:ти маєш куди піти від них усіх,а я не маю!!!Не будь наївною...Вибач,якщо різко написала...