Форумний чат 4

Перше повідомлення в темі :

як мене вбивають оці вечора...

Вау яка різдвяна тематика)) І номаре вже видно.
Цей вапіант більше до вподоби - спокійніше на очі)

Я поки розшифрувала, що ти написала.. думала то французька, а то просто описка..  

Дуже гарний форум! Я показала своїй Саші,запитала,чи добре поєднуються синій з зеленим кольори(вона ж у мене майбутній дизайнер,за її словами),то сказала,що все нормально!

Дякую )) не хочу щоб все було синє, а так і свіжо і зелено)))

Kavusja пише:Я поки розшифрувала, що ти написала.. думала то французька, а то просто описка..  

Ой, я і не бачила))) Переважно пишу спокійно, перечитую, а тут в одній руці малий був, а другою пробувала писати. Написала, відправила і пішли гратися)

Я дуже слідкую за своєю репутацією на форумі. Тільки що мені її хтось понизив. Цікаво,за що?:-P Я то підозрюю,хто це міг зробити.:-D І стало смішно.

Ksush@, ДЕ??? Я навпаки тобі подякувала за пораду в консультаціях... ну всяке буває, і я буваю мінусую, але лише тоді коли мене вже конкретно дістануть.

То я не про тебе.

Та я зрозуміла.... просто цікаво!

Гарне оформлення форуму! Так захотілося Нового року і Різдва  

Алла, дякую.. я вже хочу ялинку прикрашати, але боюся що малий до нового року її грохне  

А ми завжди ставимо живу ялинку,то зазвичай це 29-30 грудня,щоб довше простояла. Але я мрію про штучну ялинку. В нас на роботі дуже гарна. А от чоловік категорично проти. Але я все одно колись її куплю,вже в свій будинок.

Я купила цього року в Нати, на ринку такі в 2 рази дорожчі... рада як слон, хочу поставити на Миколая.

гарне оформлення!дуже)таке святкове,радісне...

Дякую Іруся, дуже приємно.

а ми певне штучну будем ставити ялинку,і то не знаєм де і що)мала всюди все дістане,буде тягнути)

в нас те саме... мабуть поставимо перед самим новим роком, щоб хоча б новорічну ніч пережила  

Дівчатка давайте трішки активнішими будьте... розповідайте про себе, виставляйте фото діток, приймайте участь в усіх подіях на форумі... разом веселіше... і вже кінець року, буде номінація "форумчани року" тому треба розкриватися...

Kavusja, малеча дійсно дуже гарна))
А я сьогодні якась забігана, нічого не встигаю.

В мене тільки що така неприємна ситуація вийшла зі свекрухою.Ми живемо в різних будинках,один біля одного,але в нас в будинку тільки шкафи і ліжка,ні води,нічого.Коротше,як готель.А по своїм потребам їсти(і варити в т.ч.),пити,туалет,митися і т.д. треба йти на вулицю і в хату до свекрухи.Зайшла вона до мене і питає,чи не бачила я книжечки до батькового телефона,бо він сьогодні його загубив і хоче написати заяву в міліцію. ( )Просто книжечку,не гарантію.Я сказала,що немає,бо я її викинула разом зі своїми,бо мала гралася ними,рвала,а як дорвала,то я і повикидала.Вона ж то валялася просто,та книжечка.Вона каже мол навіщо викидати бо телефону ще і року немає.Я кажу,що треба було тримати її в себе,разом біля інших документів.А не щоб валялася. А вона як вирячила на мене очі і сказала: " А ця хата що,твоя?".Я тільки сказала "дякую,що нагадали". Вона ще щось крикнула у відповідь... Все,тепер не знаю,як мені іти туди до них,як варити їсти,як дитину кормити,як взагалі бути там біля них.Найгірше те,що вдома немає ні мого мужа,ні свекора.Може ситуація так не загострилася б.Ми ж тепер тижнями не будемо говорити.Але цих слів їй не пробачу,що вона показала мені,що я тут ніхто і звуть мене ніяк...

Я вже 100 разів шкодувала,що ми тут будуємось.Вони такі люди,що з-під землі дістануть.Вони і сина свого (мого чоловіка) не поважають,але він так вихований,що не може їх "послати".Тобто ми не можемо поставити їх на місце,щоб вони нас не зачіпали.З другої сторони я вже стільки нажилася на квартирах,що з жахом це згадую,особливо останню.Це теж не вихід.Десь далеко теж не змогли б так швидко будуватися,тільки в своєму селі.Де ж вихід?
Мабуть,я сама притягнула цю ситуацію,сьогоднішню.Бо в мені все накопичувався той негатив,накопичувався.Я чекала нагоди,коли я зможу щось висказати.От і притягнула ситуацію,тільки висказали мені. А я повинна зробити якісь висновки.Шкода будівництва.В нього стільки енергії пішло...Грошей.Якби його десь продати...Реально хочу втікти.

Як я тебе розумію, моя свекруха мені в день від'їзду теж сказала шо я ніхто і звати мене ніяк... та й раніше натякала, в пам'яті то все є, але я не ображаюся, вона нам багато хорошого зробила і робить... тому ми від них поїхали )))
Поки ти сама не зміниш своє життя... ніхто тобі нічим не допоможе.

Да,всі проблеми у нас в голові.Я сама люблю давати подібні поради,обожнюю психологію.Тільки от чомусь не можу застосувати ті свої поради в своєму житті.

Зібрала речі, дітей і поїхала до батьків!

Kavusja пише: вона нам багато хорошого зробила і робить... )))

І моя свекруха-збоку подивишся,то ніби нормальна жінка,коли при розумі.І поговорити є про що,і до дитини може пару слів сказати,і потримати на руках,і допомогти щось фізично мені зробити.І в такі моменти я думаю,що вона вже такою нормальною (доброю) залишиться назавжди,і тоді хочеться відкритися їй,щось добре сказати,чимось поділитися,що я і роблю,наївна. Але все одно наступають якісь приступи злості,невдоволення,агресії- і все,вона вже стає зовсім іншою людиною.І зразу її доброта і забувається,перекреслюється...