Відносини з свекрухами

Перше повідомлення в темі :

дівчатонька,пропоную тут ділитись усім наболілим стосовно наших свекрух,адже невістка-чужа кістка!сама я невістка)))тому гайда до спілкування

Ksush@, я просто відчуває це на собі кожного дня!! І ставлення до моєї дитини і чоловіка теж інше...

І в нас те саме. Зовсім різне відношення і до синів,і до невісток,і до дітей. Якщо син-любимчик,то і невістка доця,і їхні діти любимі. А мені чогось так обідно,що мої дітки,які нам з чоловіком дуже важко далися,для їх як і не внуки. Ситуацій мільйон. Тільки кому те все розкажеш,кому пожалієшся. Хіба книжку треба написати. І то ЩОДНЯ... Я не розумію одного:де дівся мій позитив?..

Я кажу чоловіку,щоб він трохи змінив тактику,щоб не сюсюкався з ними,а показав,що в нього є сім"я. А то так виходить,що чомусь завжди я за нього заступаюсь перед його ж батьками,а він мовчить і залишаюсь винною Я!

Моя свекрушенька крім своєї доні,- не бачить нікого. Обідно, но змирилася. всім на день народж дарує одну суму, а мені наполовину меншу. Напевне не заслужила. в нас любов взаємна.

Але я знаю,що час розставить все на свої місця,і тоді буде видно,хто є хто. Але дороги назад і прощення вже не буде) Я така!

Галочка-Палочка, в нас схожа ситуація... я вже не звертаю уваги!

Ksush@, час розставить, ти права, але то не життя... навіщо себе мучати...

Кавуся,ти права! Треба жити сьогодні,а не чекати,що завтра на тебе хтось зверне увагу.

Ksush@, а тобі треба її увага??? Мені от навпаки якби не чіпала, так вона не може так...

Кавуся,навіть не знаю,як сказати. Якби вони чоловіка мого не трогали і,найголовніше,якби моєму чоловіку було начхати на них,то може тоді і мені було б так само. А ми живемо зі свекрухою лише 1.5 роки,а перед цим ми довго жили без них,то я, мабуть,ще не звикла до них,щоб ігнорувати їх. Навпаки,я по-трохи починаю озвучувати свої думки проти них вголос,при всіх. А раніше я все тримала в собі. Іноді шкодую про сказане,але воно мене не мучить довго) просто по-трохи перетворююсь на стерву.

Ksush@, молодець, що маєш таку витримку. Я не раз кажу, що як зірвуся, то скажу їй все, що накипіло. Але ше не хватило духу.

Галочка,значить ще мало накипіло)). Колись вискажеш. І це не станеться планово,коли ти там надумаєш собі. Зазвичай це стається раптово,неочікувано навіть для самої себе. " Всплеск" емоцій. Мій свекор ніколи не мовчить. Він каже,що якби завжди тримав все в собі,то давно мав би інфаркт. Тут він прав,не можна тримати в собі,шкідливо для здоров"я. Єдине ,що тут він робить неправильно,це те,що емоції "нагулює" на роботі,а зривається на домашніх.

Ksush@, он моя свекруха завжди все каже, що про мене думає... я багато цікаво взнаю  

Кавуся,цікаво)) Моя трохи не так. Зараз вона мені в очі мало що каже. Вона мене обговорює разом з другою невісткою, а та невістка до недавнього часу мені все докладала. А я робила помилку,коли на пару з нею говорила про свекруху,бо я так зрозуміла,що вона все так само докладала свекрусі,що я говорила. То ж між нами,невістками,як то кажуть, "пробігла кішка". Вона мене кумарить. Коли вона приходить,а це мало не щодня,я не переваюю її на дух. Уявіть,як мені противно і,з другої сторони,як морально важко сидіти з нею за одним столом,коли якесь там свято. Через 2 тижні у свекора Д.нар.,а я вже думаю,куди то мені смитись. До речі,я вже 2 своїх дня народження і 2 Восьмого березня живу з ними. І не отримала ще жодного подарунка. Чесно. А тій невістці дарять. Хоча ми з чоловіком їм на день народження даримо завжди,один раз дорожче щось,другий раз щось суто символічне,як вже фінанси дозволяють. Ці роки,що ми зараз з ними живемо, то вручає подарунки чоловік. Бо він і купляє. Я,що не купляла,все стоїть без діла,прострочене,але і не викидає чомусь. І золоте колечко не носить. І коротше...

Ksush@, ого, ти такі подарунки дорогі робиш... ми колись теж так само робили, а тепер ніц.. ))))))

Моя свекруха зараз пішла іншим шляхом. Вона зараз майже нічого не робить ні по господарству,ні по дому. Не прибирає взагалі,крім своєї кімнати,не готує,з дітьми не полегшує роботи і т.д. Повірте,в селі роботи огого. А якщо щось по господарству не зроблю,то свекор молиться,що нікому нічого не треба і подібне. А свекруха тільки знає свою роботу і ТВ. Моїм спасінням буде вихід на роботу. Тоді просто не буде часу думати про такі дрібниці. А ми вже не робимо таких подарунків. Я як побачила прострочений 2 роки інтим-гель з "Вівасану",то аж охренела... Сказала мужу,що хоч,те і дари.

Що би то таке сказонути їй,щоб вона відстала від мене і моїх дітей? Сьогодні в неї ночували діти другої невістки,то ходила сяяла,їсти їм зварила і т.д. Прийшла невістка забирати своїх дітей тільки що,то як рознилася ,щоб не забирала... Пішли. Тут як почався нальот на моїх дітей,особливо на малу,що я їй все дозволяю,і вона дуже вредна і розмазана,і т. Як підмінили людину за 5 хвилин. Я заступилася за дітей,а вона другим наворотом. Я взагалі мовчу вже,як посваримось,то будемо 2 тижні не говорити,а мені то буде дуже важко, бо ж разом живемо,їсти готуємо за одною плитою... Висказалась і пішла. Ні з того,ні з сього. А в мене в середині біль. Взаємна ненависть і відраза.

Мені здається,що я потрохи починаю ненавидіти свого чоловіка через все це))

Чоловік тут ні до чого, просто жити разом то не вихід.

Стосунки у мене з свекрухою ніби нормальні! Але буває по різному!Іноді сваримось,але в більшість випадків говоримо на майже усі теми!Вона при потребі допомагає з дітьми!Вона жінка з характером,але я стараюся на все не зважати,і "закривати" очі!

Дівчатонька, почитала про ваші стосунки з свекрухами і зрозуміла: не в мене одної така біда. Жили окремо капала чоловіку на мене, вічно носа пхала свого (одного разу, як з малою сиділа 2 год, то навіть в шафі поскладала - я так тоді вскипіла, чого їй пхатся до моєї шафи). Хоче плказатися доброю: малу купує подарнками, ляьками-цяцьками, шоколадом, цукерками. Іграшки переважно б/у (або чеконд або з тих речей, які люди приносять у дит.будинок, де вона працює нянею). Завжди пхається, що не ак одягнута мала: переважно завжди залегко. Після сварки у жовтні в гості не їжджу, так як вони підуть, то мала завжди приходить в іншій майці і в іншій кофті. Відповідно в мене знову нерви.
А як переїхали до мене (ми разом з моїми батьками зробили 2 поверх), то все їй не то, і все їй не так. Мало того, що проти мене налаштовує, ще й проти моєї мами. ЧИ заздрість в неї, чи що. Що в неї чоловік помер, що в мене тато. Але вона досі вже понад 15 років 2 р в тиждень ходить на цвинтар, навіть на нашу розписку пішла, навіть до хати на каву не зайшла, як мала народилася, то одразу на цвинтар побігла. ТАк мене це дратує. Ще й доньку з собою тягає - дівчину 21 рік, а вона нічого не вміє зробити по дому, та їй не дає, бо зробить не так: навіть не пилососить ,я вже не говорю про готовку їжі.
А це взагалі окрема тема: готує вона так, як я не звикла. Любить все жирне, і масне. ЗАжарене на смальці і т.д. Передає завжди і каже то Софійці: маленький одноразовий стакан оселедця, або печінки, або 3 куска риби. Я от скільки казала: хоче передати, нехай купить а я зготую, ато мала не їсть її печінки. І за іграшки з секонду неодноразово казала, що вже місця вдома нема на те все барахло, крпще би яїчка домашні купила.
Зате моя мала її любить, бо та їй все нові забавки дає додому.
От чекаю Великодня,і думаю із сумом, що реба їхати в гості а так не хочеься.
До речі, із своєю свекрухою і свекром вона також не ладила, хоча ті все зробили для внуків після смрті сина: і хату дали, і все в хату, всю техніку, чоловіка мого вивчили, ще і його сестру намагалися , але там їй не до науки.....
Фуххх... виговорилася....(хоча це лиш квіточки).
Найбільша в мене образа, коли при сварці сказала, що треба було собі нагуляти дитину, ане виходити заміж і не псувати долю її сину. Хоч одружувалися ми не "по зальоту"

Дівчата,от як жити? Плетуть свекри проти мене інтриги. Не має значення,на яку тему. Просто це неправда,і я не хочу,щоб люди дійсно таке думали про мене. Розноситься все по людях... От сиджу зараз і руки трусяться після почутого,і серце вискакує. Нехай це навіть половина правди,я не можу ігнорувати... Дзвоню до свекра,бо це він в даному випадку "зачинщик",а він не бере телефон. Різко пропав апетит,навіть в чоловіка. Так і до хвороб недалеко... Не можу ігнорувати,бо іде мова про мою честь і гідність. Між нами і так прірва,а тепер ще й велика китайська стіна))) А вони ще й ображаються,що я до них не ходжу,і що з другою невісткою не особливо дружимо. Вони мені не дають жити!!!!!!!!!

Ksush@, розслабся!!!))) Моя зі мною вже рік не говорить, нема дибільних дзвінків, дурних питань. До меншого малого 4 рази приходила, а до мене ні слова...
Так, воно мене мучить, але якшо їй так зручно - то прошу дуже...

Галочка-Палочка, не можу! Іде мова про мою репутацію серед людей!

Галя,твоя хоч до дитини приходить),а моя,як не говорила зі мною,то і малу мою обходила з кірпічною мордою,навіть коли малеча відзивалась до неї)
Галя,а ще питання:а ви хоч вітаєтесь?

Ксюша, скільки людей стільки і розмов, але кожен має мати свою голову і сам думати чому вірити, а чому ні... тому якщо щось і сказали про тебе не правду, ти немаєш нікому нічого доводити. А поведінка свекрів дитяча, дорослі люди так не чинять... Мені іноді навпаки аж цікаво, що хто про мене наплів, часом так і хочеться сказати так це правда і просто посміятися))) стався до всього простіше.