Я зла...викид негативної енергії

Перше повідомлення в темі :

Пропоную тут викидати свої негативні емоції і не зганяти свою злість на своїх рідних!


Я в шоці від того, що дитяча суміш за один день подорожчала на 10грн...за рахунок чого вони підняли ціну...це ж дитяче харчування, воно й так не з дешевих!!!

де ви її бачите? реклама у нас контексна.... я її скоро приберу 

І я Мозілу вирубала відразу, бо діти спали і не було часу розбиратися з якого вікна воно лунає)) Теж не думала на форум, аж поки не повторилося.

Живемо разом зі свекрухою всього пiвроку,а вона має наглість вже втретє за цей час не говорити зі мною по 2 тижні.Хоч би причину озвучила...

знайома ситуація, ми коли разом жили я так робила, то її це бісило 

може краще хай не говорить і тобі буде спокійніше

В тому то і справа,що воно мене чомусь хвилює.Треба по-іншому віднестись до цього,з подякою,але чомусь в душі панує одна ненависть. Навіщо я забруднюю душу таким негативом?

Швидше за все свекруха по якійсь дрібниці дується - не звертай уваги) З часом все одно дізнаєшся))))

Моя менша чорним фломастером розмалювала постіль....... мою улюблену......

я зла... знову в мене не вийшли коржі на торт.... обідно

А я зла бо просто зла.сама не знаю чого.мене все бісить

А я навпаки стараюсь рідко злитись,але коли мене дістати...Я вчора тільки хатні тапочки свекрухи побачила,і мене пройняла така ненависть... Так не повинно бути...

Я зла. Ненавиджу москалів, расію і все, що з ними пов'язане. Не можу терпіти москальких ублюдків, які пишуть і кажуть, що ми до раші-параші на колінах поповземо... Не буде такого ніколи.

Кавуся 100%

Я зла... мене ці безпорадні чоловіки, вірніше мій чоловік дістав.
Я чогось все встигаю, і з дитиною бути і готувати їжу, і прибирати... а він нічого не може.
Погодуй дитину... не можу. Вдягни колготки... не можу. Забери дитину я поїм, та йопт...а як же я їм коли сама з ним.... та шо ж таке. Мене це так дістало 

Я просто обурена... в нас в квартирі максимум 18 градусів, а мені потрібно хоча б 22... я така теплолюбива людина, батареї трішки теплі, у ванній взагалі відключили, не гріють... на дворі сирість, биррррр, а якщо на дворі буде -15 то ми взагалі тут замерзнемо.

Kavusja пише:Я просто обурена... в нас в квартирі максимум 18 градусів, а мені потрібно хоча б 22... я така теплолюбива людина, батареї трішки теплі, у ванній взагалі відключили, не гріють... на дворі сирість, биррррр, а якщо на дворі буде -15 то ми взагалі тут замерзнемо.

а нагрівач просто поставити не виходить? хоча б на деякий час.

ой  а чому так холодно? бррр я б замерзла я так люблю коли тепло і щоб у футболці  ходити в  кімнаті

в нас його не має)))))))) доведеться купувати як будуть морози

КаFетkа пише:ой  а чому так холодно? бррр я б замерзла я так люблю коли тепло і щоб у футболці  ходити в  кімнаті

ой дівчьонки, ви привикли жити в кварти рі, де тепло і у футболці можна ходити)))а нам так не повезло з одної сторони, бо коли будинок поза 100 з копійками квадратів, палиш палиш і лише зарплату сплатиш, а приходиться ходити в товстому светрі, бо вище 18 точно не буде     

хм ну не знаю )) може і я хочу  дім де лиш 18 але де поза сто квадратів  простору.... я не те щоб зла але щось от ніяк не розжитися нам на такі маєтки((((

КаFетkа пише:хм ну не знаю )) може і я хочу  дім де лиш 18 але де поза сто квадратів  простору.... я не те щоб зла але щось от ніяк не розжитися нам на такі маєтки((((

то таку хатку колись мама поставила(((((((((((((((((((((((((
на майже 3 поверхи, то не маєтки а дур(
все житя робиш, не можеш закінчити, нагріти тоже важко......
от сестрі то дістанеться і буде голову собі морочити

я зла!! дуже, якось так зла що аж нічого не хочу((

я зла, що постійно наступаю на одні і ті ж граблі... ну скільки можна сюди вертатися, нічого не міняється.. ненавиджу все... не хочу жити в Тернополі!

Кавуся,ми з тобою сестри,по долі. Я теж надіялась,що за 10 років доказала свекрам,що варта їхнього сина. Але цього разу остаточно впевнилась,що люди не міняються. Я здогадувалась,що при поверненні тебе теж чекатиме все те саме. На жаль. Просто оцінюючи наші ситуації,все ясно. Якби між нами і "родичами" наших чоловіків мало бути все добре,то воно було б добре з самого початку... Розумію тебе,як ніхто в світі... Шукай роботу,хоч якусь,малого якось в садок,і в тебе тоді просто не буде часу на емоції на "них".

Ksush@, в усьому винні ми самі, бо постійно віримо в зміни і сподіваємося на краще... не хочу шукати тут роботу, не хочу тут жити... справа навіть не у відношенні до мене, а тепер вже до моєї дитини і це повір набагато важче... я поїду додому, вже вирішила.... ще тиждень протриматися поки приїде чоловік(((

Так,Кавуся,віримо і надіємося. А як же без віри і надії жити?.. І до моїх дітей зовсім не те відношення. Але вони самі собі риють яму. Бо моя мала Аліна діда (свекра) видно,що любить,а свекруху не признає,плаче,виривається,втікає,злиться,б"ється... А Саша до моєї мами постійно проситься, а свекруха для неї то так щось,цукерками її балує (попри моє "негодование"). І все. Але до всіх приходить старість... А вони забувають про це. Чого я така наївна і довірлива? "Такой большой,а в сказки верит"-мій чоловік любить це повторювати. Вирішила їхати,Кавуся,то їдь. Бо життя проходить. Головне,щоб чоловік тебе підтримував.