А яким було ваше весілля?

Яким було Ваше весілля? ЧИ не жалкуєте що зробили саме так? Щоб зараз змінили?

у нас було дуже багато народу, суєта, весело але забагато всіх, я точно змінила к-сть людей ( якщо це реально б вдалося) і ще б наш місцевий парк відвідала (для фоток) бо так і невтовпилися ! це я про саме свято , а от про період його проведення то ми звичайно поспішили, років етак на 2 точно ! але це точно інша тема вже !

ооо і в нас було багато людей, всі на купі тусуються, деяких я взагалі не знала зі сторони мужа.
та ну його в баньку, кількість людей би в половину скоротила, шлюб і розписку зробити в інший день, щоб на святкування і фотки було більше часу без поспіху

Впринципі, ні про що не шкодую...
але якби прийшлось виходити заміж зараз, то б росписались з мужом лише при свідках (друзях), і одразу у подорож)))

Ірусь, я так хотіла зробити, а потім почалося - весілля робиться для рідні і т.п, в принципі не шкодую, мені все сподобалося! Єдине що поміняла би свідка - виявився таким покидьком, хоча чоловік дружив з ним з дитинства...

В нас було маленьке весілля, але якби я зараз одружувалася, то б взагалі його не робила... пішли б тихенько розписалися і все.

От і я тепер завжди говорю, що якби зараз виходила заміж, то не хотіла б весілля, а лише невеличке свято в колі найближчих людей. Хоча, в принципі, я ні про що не шкодую.

я теж зараз нічого б не робила а на ті кошти краще б поїхали відпочити закордон

Моєму чоловіку на роботі на наше весілля хотіли подарувати путівку за кордон, а він взяв грошима... аааааааа...

капець я б взяла путівку...ну нічого колись поїдемо самі

А ми через день полетіли в Турцію... знову захотілося, але вже з мацьопою!

А у нас на весіллі було 8 чоловік разом з нами
Ні про що не шкодую!
Правда, було б добре поїхати відразу наступного дня на відпочинок, але довелося ще тиждень почекати через роботу.

Таська, і в мене свідок к-ел, весь день проговорив по моб... І також був найкращим другом дитинства мого мужа...
а ми провтикали завчасно зробити паспорта,відпочивали у нас на морях

В нас весілля як такого не було, спочатку розписались, і в колі сім"ї відсвяткували. через 5 років взяли шлюб, і знову ж таки в колі сім"ї і найближчих друзів. Свідок чоловіка друг, і тепер хресний нашої малої, був той самий, а моя "свідка" на ммент шлюбу була вже заміжня і закордоном. Але з нею ми також куми (я в її донечки хресна).якщо чесно жалію, що не робили весілля, бо завжди його хотіла. але на той момент так получилось, а потім вже було якось не тойво.

А я мабуть як і всі мріяла про велике весілля, але в нас було маленьке, в сімейному колі... а якби зараз одружувалася б то взагалі не робила, перегоріло то все, переросло... з роками і бажання змінюються і світогляд на все.

А я, навпаки, не хотіла навіть сукню, але рідні настояли, а потім сама ввійшла в смак і тепер не шкодую!!!

Єдине що дуже обідно, що сестра попала в лікарню на збереження і не була на весіллі...

В нас було не весілля а збіговисько, куча людей яких я і досі не знаю, десь до 200 чол., от тепер не робила б такого великого, в 3 рази скоротила список запрошених.

А я весілля не хотіла взагалі. А в результаті мала аж два, бо не з одного міста з чоловіком.

цікаво... розповідай подробніше

Ми просто з чоловіком вже два роки жили разом і якось не хотілось весілля. Розписались би та й все. Але батьки сказали, що буде і все. Свекруха не хотіла робити разом, бо напросила гостей як з переляку, і що їх всіх везти до нас. Я з Івано-Франківська, чоловік з Волині, трохи далеко. А просто покликати найрідніших 15-20 вона не хотіла. Тому й була нареченою дві суботи.

весело мабуть було...

Ага, весело. Чоловікові друзі і досі з річницею вітають на тиждень пізніше.

ааааааа прикольно... в моєї знайомої теж було два весілля. вірніше дві вечірки, для його і її батьків окремо... але там просто батьки не дуже спілкуються тому так...

хмм,памятаю як йшли розборки за плаття_)моя мама не схвалювала його)не любила вона плаття весільне без бретель)але я взяла яке хотіла,вміру пишне,без бретель,з мінімумом всяких блисків і так далі)