Пологи,як не боятись?

Найцікавіше питання коли перебуваєш в положення очікування дива-Як не боятись пологів?І воно актуальна навіть,якщо це вже не вперше!Тому давайте будемо боятись разом)І допоможемо тим хто в очікуванні-подолати,спростувати всі страшилки,переживання!

Я ще не вагітна, але чоловіку сьогодні рибка снилася але вдруге страшніше родити... бо знаєш чого очікувати!!

Я якщо чесно-тепер боюсь страшенно.І це одна з перших причин,через яку я вагітняти не готова.
Я не боялась,була готова до всього.Можливо тому і перенесла цей 16-ти годинний кошмар і родила все ж таки сама,без КР!
Треба основне настроїтись на позитив,дихати правильно і слухати лікаря!І все ок)

Головне налаштувати себе, що все буде добре і не створювати ілюзій, що пологи - це раз плюнути, потрібно зрозуміти, що це в першу чергу важка робота і біль буде в меншій чи більшій мірі. Головне слухати, що говорять лікарі, а не впадати в паніку. Це я говорю з власного досвіду, перший раз було дуже важко, я кричала так, що весь поверх чув, цей жах тривав цілу ніч, на щастя родила без розривів, тільки дві внутрішніх тріщини зашивали. Другий раз, було зовсім по іншому, всі схватки я перенесла на ногах, старалася правильно дихати і не кричати, донечка родилась за 3 години після того як приїхала в пологовий, без жодного розрива і тріщин.
Дівчатка, не бійтесь пологів - це важко і боляче, але терпимо а коли тобі на груди ложать твою кровиночку, зразу забуваєш той біль який тільки що був. Повірте, воно того варте!!!

А я пологів не боялася, народила сама за 6 годин (трошки підрізали), єдине що дратувало - була прив"язана до крапельниці і мала її всюди за собою тягати. Других пологів не боюся, єдине що стримує - маю проблеми зі спиною, боюся що виносити буде важко.

І ще - для плануючих - в мене коліжанка ДУЖЕ-ДУЖЕ боялася пологів, настільки, що не могла завагітніти через страх, прийшлося звертатися до психолога - результат чудова донечка!

Таська, а чого з крапельницею?

незнаю чому ,але я пологів не боюся.А от коли була вагітна то дууужжже боялася,а зараз коли згадую то так приємно надуші,схватки да,дуже болючі і також 3години з капільницею,дякуючі чоловікові який мені розтирав спину і був для мене тоді великою підтримкою.А коли почалися потуги і за 3 потуги появився синочок це найбільше щастя!!! в момент потугів я не бачила ні чоловіка ні лікарів в мене все розпливалося в очах і от за другою потогою коли я лежала і напів зігнутав видихала подих відкрила очіі побачила синочка,головку і ручки(до речі одне плече було обмотане поповиною)а все остальне тіло було ще в мені,я тоді вже болі не відчувала а почала не притомніти(добре шо водою облили,ато все пропустилап б )В мене було 6 розривів і 2 внутрішніх тріщини я відчувала як рвуся і тече кров,але я вже була на 7 небі ваідшастя шо вже ось ось і народжу.Синочок був великий ще лікарі сміялися хто як думає скільки важить і я майже вгадала 3700 а важив 3740.А от коли зашивали було не дожартів
коли положили малюсіка мені на груди і він підповзав сам доциці,це й такий комочок маленький тепленький ,радості більшої немає,я в той момент лежала і перераховувала рукою під одіялом його малюсінькі пальчики на ногах.Не могла повірити що він вже народився,що я вже не вагітна і в нас все добре.за шкалою Алгара(чи як там правильно)нам поставили 9/10 це дуже доблре.
Дівчатка не бійтися народжуйте і переживайте ці болючі але в одночас дуже приємні миті.

Дівчатка, 2 пологи набагато легші! Не бійтеся вагітніти!

так, Катюша права 2 пологи легше переносяться а ніж перші.За малого мене пошили як свиню......2 міс сидіти нормально не могла((((, а за малої все добре, і вага в дітей була однакова.

та є виключення що і перші пологи неважкі, але переважно довгі і болючі, у мене як і в кідді, пошили як свиню, теж доооовго несиділа як всі норм люди, і взагалі важкезні роди, другі легше але 2 розривчика всеодно, попередні шви невитримали тяжкої долі ( а може просто погано зашили), а от треті пологи були просто легше простого, ні розривів ні болючих переймів, короче дуже просто і легко, і набагато скорше відкриття проходить, хто читав розповідь то знає., реально хто наважиться на 3-тє то нема чого боятися ! але і першиз неварто боятися, бо нічого раптово неболить, біль наростаючого характеру, тому нетак страшно, а от як то побороти страх походу до стоматолога....я бббббооооюююююся...
\

musya, маю ваду серця, то лікарі перестраховувалися.
катюша88, вагітніти і нороджувати вдруге не боюся - боюся що ходити не зможу, треба спину вилікувати спочатку...

Я чогось згадала як після 2 пологів лікар оглядав шви і питається - а перший раз в тебе не було розривів? - були, ви ж зашивали! - та? ну то я так нічого швачка, раз слідв не лишилось)))))

Боятись нема чого - воно пройде як секунда) а другі роди то взагалі як виплюнула - таке враження шо не так я тужилась, як малий ліз))) Знаю,що на жаль не всім так легко все вдається... але завжди треба налаштовуватись на сам результат - обовязково позитивний і щасливий!

Прийшла до мене сьогодні знайома,то в неї другі пологи були звичайно швидчими,але важчими.Мала розриви,і схватки були хоч і не довгими,але дуже болючими.Хоча другий синок був навіть на 600грам легший.Але то,вона каже все рівно легше,бо вже точно знаєш,що і як і що з цим робити)

Дякую Кідді і Ester88! Бо в мене на носі другі пологи, дуже боюся повторення перших: через розриви 3 дні абсолютно лежачі були (найгірше те, що не можеш стати до дитини, коли вона плаче) і два місяці наполовину лежачі. А ви вселили надію, що можливо все буде краще! Правда в мене менша різниця між дітьми...

Oksan@, а яка у вас різниця? В мене рік і 9 місяців, то другі пологи, порівняно з першими, пройшли набагато легше і швидше і післяпологовий період набагато легший, єдине, що коли скорочується матка то таке враження, що ще одні схватки переживаєш.

Oksan@ так,всі мамульки кажуть,що другий раз і швидче і легше)Тому все буде добре))

musya пише:Oksan@, а яка у вас різниця? В мене рік і 9 місяців, то другі пологи, порівняно з першими, пройшли набагато легше і швидше і післяпологовий період набагато легший, єдине, що коли скорочується матка то таке враження, що ще одні схватки переживаєш.

от і мені лікар казав коли я народила, що можна випити щось знеболююче при скороченнях матки, а я собі думаю, що здурів, я ВЖЕ родила, яке знеболююче,)таке враження що дійсно схватки почались і знову народжувати))))Але це дрібниці, збоку лежить і посапує комочок)))

голубка тетяна пише:Прийшла до мене сьогодні знайома,то в неї другі пологи були звичайно швидчими,але важчими.Мала розриви,і схватки були хоч і не довгими,але дуже болючими.Хоча другий синок був навіть на 600грам легший.Але то,вона каже все рівно легше,бо вже точно знаєш,що і як і що з цим робити)

А не підкажете, що Ваша подруга робила, що у неї друга дитинка на стільки менша? =))

musya пише:Oksan@, а яка у вас різниця? В мене рік і 9 місяців, то другі пологи, порівняно з першими, пройшли набагато легше і швидше і післяпологовий період набагато легший, єдине, що коли скорочується матка то таке враження, що ще одні схватки переживаєш.

В мене має бути 2 роки і 2 місяці. Легше і швидше мені не треба, бо і перший раз було все добре, а от наслідки... Боюся, що старі шви знову порозходяться, так залякують "добрі" люди =)

А для тих, в кого пологи попереду, хочу розказати дещо... Я дуже боялася моменту народження, мені здавалося, що це щось невиносиме і найгірше в усьму процесі. А тоді вичитала в журналі, що у деяких диких племенах жінки не відчувають біль при пологах, бо не знають "що має боліти". А нам внушають це змалку. І я встигла себе налаштувати, що це дійсно не болить, що матінка Природа не могла зробити природній процес нестерпним. І все получилося!!!
Так, перейми болять, але вони дають час передихнути, адаптуватися, плюс схожий біль більшість жінок терпить щомісяця!
Так, мене боліло, коли зашивали, але такі випадки дуже рідкісні, більшість жінок зашивання вважають найлегшим в процесі пологів.

Тож не бійтеся родити, бо нічого боятися тут!

І я себе налаштувала, що мене боліти не буде, і все пройде швидко і легко. Найгірше це були останні перейми, але то не довго, хв.15, а далі 3 потуги і синочок на животі, після цього забувається все... як мене зашивали, я не відчувала, мене переповнювали емоції...

А я не боялась і зараз не боюсь, Я к була вагітна усі птали : "Ти боїшся?". Я відповідала "Ні, навпаки дуже чекаю того моменту." Мені казали, що я просто не знаю що то таке. Але я родила, двох хлопчиків, сама. І не стала боятись. Ще є щастя, народжувати, дарувати життя. Заради соїх діток і не така можу терпіти.

Я вобще не понимаю зачем бояться и себя лишний раз накручивать. Ведь это один из самых важных дней в вашей жизни, долгожданная встреча с маленьким чудом, надо радоваться и готовиться к предстоящему событию, как к празднику, тогда и роды будут легкими.
Так часто от мамочек слышишь, что они ради своего ребенка пошли бы на все, отдали свою жизнь не задумываясь, а тут боятся боли, ведь благодаря этому у вас и появляется малыш. Хватит жалеть себя и переживать, маленькому намного тяжелее! Только "взяв себя в руки" все пройдет хорошо!

Страх...Його і справді ніде не діти...Як себе не налаштовуй..а підсвідомо розумієш що буде боляче і готовишся до цього болю....Мій страх зовсім в іншому..я не боюся болю...Ябоюся народжувати другу дитину бо перші пологи завдали дитині величезну травму...Дуже боюся вагітніти, бо розумію що аборт зробити не зможу...не підніметься рука...а народити боязно...А вдруг знову дцп...я цього найбільшебоюся..Зараз чоловіка до себе не підпускаю...не можу розслабитися....

Розумію головоющо треба друга дитина і я її хочу...дівчинку...Але як те перебороти...Треба мабуть психолога