Пологи,як не боятись?

Перше повідомлення в темі :

Найцікавіше питання коли перебуваєш в положення очікування дива-Як не боятись пологів?І воно актуальна навіть,якщо це вже не вперше!Тому давайте будемо боятись разом)І допоможемо тим хто в очікуванні-подолати,спростувати всі страшилки,переживання!

Повністю згідна, що страх і біль живе в нас в голові...як себе налаштуєш, так і буде. Я боялася не болю, а того, що з моєю довгоочікуваною і довгоплановано дитиною щось трапиться....Я себе напевне настільки настрашила тими переживаннями, що незважаючи на велику дитину, переношувала (зазвичай великі діти родяться швидше, ну або принаймі в термін)....Напевно через мій страх роди ніяк не починалися:)....Я і по сходах на 4 поверх по 25 разів ганяла, і присідала, і підлогу санітарці помагала мити, а прогресу нуль....Лікар хвилюється, що перенос, що надрив плідних оболонок і ризик інфікування, а я тішуся, що поки моя дитина в мені, то з нею все гаразд, і думки тільки про те, що як почну родити, то точно щось піде не так:(....Можливо це десь була моя материнська інтуіція, бо я відмовилася від стимуляціі і попросила на КР....після операціі запитала лікаря, що було б якби родила сама? Він відповів, що нічого доброго....

Так, що треба бути налаштованому на позитив, але прислухатися, до свого внутрішнього голосу...робити все, що від вас залежить, але без лишнього фанатизму і героізму, бо безпідставний ризик в даному випадку не виправданий, на кону найдорожче-ВАША ДИТИНА.
Нехай у всіх майбутніх мам все пройде якнайкраще!!!!

Yulya123, а як альтернативу КР не розглядаєте?

Я всю вагітність настроювалась на позитив, що все пройде успішно, ходила на курси вчилась дихати. На них нам якось сказали, що бояться ті, хто не знає як воно буде, як проходять роди.. от я вирішила все взнати, дивилась відео про роди, фото, читала багато інфо і роди пройшли чудово. Був невеликий надріз, бо мала для мене закрупна, але то дурниці. Я впевненна, що і другі роди пройдуть чудово. Головне для початку завагітніти

Хочу сказати на власному досвіді, що коли йшла народжувати то про роди майже нічого не знала, бо коли починала дивитись я жінки мучаться мені ставало страшно, і вирішила менше усього дивитись а краще думати про свою дитину і вірити що усе буде добре. І не дивлячись на біль в в родом я їхала щаслива від того що зовсім скоро я зможу обняти і поцілувати своє щастя. Як на мене то головне вірити в себе і свою дитину.

В мене страху не було зовсім. Як можна боятись того, чого не знаєш. Лише по розповідях? Так в кожного по різному і больовий поріг різний. Я готова була народжувати зразу після пологів. І на другі пологи теж буду йти без жодного страху. Не настільки все страшно, трохи поболить, та зате воно того варте!
А якщо ходити і боятись то жодної користі від цього ні мамі, ні дитятку.

Це точно. Боятись-ні, ні, ні!!! Тільки в позитив вірити. я ще на кріслі в родзалі казала, що запросто ще родити піду

Мері 13 пише:Це точно. Боятись-ні, ні, ні!!! Тільки в позитив вірити. я ще на кріслі в родзалі казала, що запросто ще родити піду

ого, я би таке точно не сказала

Я, якщо чесно , то не дуже боялася. переносила малого майже 3 тижні ,вже ледве ходила, не могла дочекатися

Ой,ну от що боятись))Вагітними і так ніхто не лишався))

я тепер вобше небоюся, тай останні пологи небоялася, а от огляду у гінеколога досі боюся, незнаю я завжди боялася, тепер знову йти на облік ставати а я боюся, як підліток якись, ну небоюся я схваток, навіть огляду в роддомах,а от отого гінекологічного в консультації боюся ! як сижу в черзі то в животі аж холодає як перед екзаменом ! це у мене напевне на все життя залишиться такий мандраж !

А мене в консультації ніразу за всю вагітність не оглядали на кріслі, чого туда пхатися?

хм, мене кожного разу, на крісло при першому огляді, мазочок і.т.д.....

мазок на кушетці брали А в роддомі теж не боялася... спочатку, а потім як стали вручну пробувати відкрити мене и так пару днів...

знаєте,я якось не боялась вірите?ну йшла на пологи і твердила собі що все буде добре і не боляче)звичайно що боляче було,але,потім така нагорода за ті муки,на все життя)все буде добре!

Я перший раз просто переживала-як воно все пройде. Пологи були важкі. То вдруге дуууже боялась. Але все пройшло дуже гарно) На стільки, на скільки я могла витерпіти) А от тепер зовсім не боюсь) Аби все було добре) А так, як думаю про майбутні пологи-просто як про короткий неприємний процес, який закінчується дуже приємним чудом))

Вже два роки пройшло, але я й досі не готова, ні морально ні фізично. Мені вас не зрозуміти.

я вот сижу вспоминаю.....боялася 2-х трохи пологів-бо знала що чекає мене....а от перші небоялася бо була зелена....треті теж не боялася бо вже як то кажуть "невпервой"...і тепер небоюся ! боюся на кого лишу своїх малявок-і як вони будуть справлятися без мене ті 1-2 тижні ! бо мене трохи раніше покладуть...а так хочеться щоб муж був зімной ! але мусить кнопок наших пильнувать ! і ще є страхи щоб лЯлічка народилася здоровою і все було добре !

О, точно як у мене) Фактично 2 пологи боялась тільки)
Кавусь, ти просто так себе настроюєш)

Кавуся, а що, були проблеми?
Головне на хвильку піддатися спокусі, завагітніти і вже нікуди не дінешся))

не кавуся ! все якрас правильно ! саме дркугих пологів всі бояться ! ( якщо 1-ші були несолодкі канешно) але чесно-думаю що то так буде, ти собі буш боятися, меж підтримає тіпа, але ляля якось сама рішить що мол папаша і мамашка я рішив що ви готові......і все ! я помятаю якось після перших родів через пару місяців я злякалася що завагітніла, то я так кричала на мужа що мол ти такий сякий, то ти винуватий.....але якось тоді обминуло нас то діло і 2-га вагітність наступила набагато пізніше ! бо страх був панічний перший рік після перших родів !

Оксана, як гарно ти сказала)

Я зараз вже рада вагітності, але все рівно кажу мужу, що він винен))

Я ні-ні, не готова, звісно якщо "залечу"   буду рада.

а у мене наоборот цього разу.....муж казав і думав що мол я неготова - може тіпа ненада ....тіпа здоровя відновити ...бла-бла.....але я була непроти- просто я думала відлучити від грудей і тоді щоб вагітність була-але вишло скорше ! нешкодую ! і ненарікаю на нього !" то я після перших кричала на нього !

я після перших казала, що якщо муж хоче ще дітей-сам піде родити. а я білше родити не буду)