Блондинки керують світом...

я була блондинкою, мені подобалось до пори до часу
дуже складно доглядати за таким волоссям, та й сильно воно палиться
була років 5, то зараз не зважаючи на те що відросло моє волосся воно всеодно жорсткіше ніж було до фарбування

Я була, вийшло випадково, купила краску натурально русий, вийшла блондинка. Мені не подобалось, тільки волосся попортило.
Хочу в рижу покраситись.

О,це про мене!Я почала краситись ще з 10 кл.Просто мода така стала тоді,і я не пасла задніх.І покрасилась зразу в білу.І з того часу за 17 років,які пройшли,я була більше блондинкою,ніж зі своїм волоссям.Коротше,вся моя юність була "білою".Один раз зробила перерву десь на 2 роки,коли старшу родила,і останні роки 4 зі своїм русявим ходжу,бо якщо чесно,то трохи надоїло оте дофарбовування коренів постійно.А була я і білосніжно-біла,і жовта,коротше,як спрацює фарба,бо майже завжди красила сама себе.Пам"ятаю,що "Джоаною" красилась.І знову хотіла б вибілитись,заскучилась уже.Да,Кавуся,ти дала мені тему для роздумів.Хай-но ближче до Паски... І ще.Я не вважаю блондинок якимись особливими.Вони такі,як і всі:і як брюнетки,і як рижі...Не розумію,чому їм приділяють так багато особливої уваги.Не розумію,чому про них так багато складають анекдотів.Просто колір волосся.Мені,наприклад,дуже йшов такий колір,мені всі про це казали,тому я і залишалась білою такий довгий час.На мою долю цей колір ніяк не вплинув.І те,що в блондинок трохи не в порядку з інтелектом, це брехня.

Але є і виключення, іноді блондинки дійсно не "блєщут умом" і можуть прикидатися дурочками у відповідних ситуаціях... не буває диму без вогню

"Не блистіти умом" можуть всякі:і чорні,і рижі,і білі.Тільки про брюнеток "глупих" чомусь немає анекдотів,але це не значить,що серед них всі розумахи. От я хоч і була блондинкою,але вчилась у школі майже на відмінно,а училище-червоний диплом. Просто зі свого досвіду "блондинки",я не розумію,за що вони таку увагу заслужили,і до речі,увагу цілого світу.

І я не згідн з тими анегдотами. Мені подобається кольор такий, спочатку був він світліший. а зааз з кожни крашенням рижіша і ніяк не висвітлюється. Вважа, що цей кольор ені личить

Я від природи русява, але зробила міліровку і стала світліша, відчула себе блондинкою думаю піти знову поновити тонування, мені здається цей колір якийсь світлий і сама людина стає світліша і добріша.

А так і є,Наталя.Бо дивишся на себе в дзеркало,а тобі у віповідь сонце світить(твоє світле відображення),і на душі світліє.Я вже заскучилась за цими своїми відчуттями.

А ще я ніколи не хотіла бути блондинкою і зараз не хочу, просто хочу трішки світліший відтінок мати.

Я все життя блондинка(свытло русява).Був у мене період,що і рижа і темно руса ходила...але в душі я "блонда",і саме цікавіше,що всі мої знайомі мене сприймають лишень блондинкою))Кажуть,що так як я постійно з усмішкою,то мушу бути блондинкою))
Не рахунок,що блондинок більше люблять...є багато психологічних аспектів сприймання зовнішньості,стеоротипи.Але мені здаєтся,що глузування,та аегдоти досить часто не безпідставні)Блонди часто користуются оточуючими тим що косять під "дурочку"))Так легше і сходить все з рук))
Я сама часто свому чоловікові кажу,ну я ж блондинка,а в блондинок мозок білий-чистий))Гггг))Ну,що тут скажеш-усміхаєтся)
Блондинки частенько і стервом і суком бувають...ну це вже точно не від кольору залежить,але останнім часом замічаю багацько таких лжеблондинок))

В мене від природи світло русий колір. Максимум що воно переживало, це блонд-міліровка 2 рази на рік. Зараз поки перерва 2 роки у зв"язку з вагітністю і ГВ, але на весну обов"язково зроблю.
На рахунок анекдотів, то не погоджуюсь, бо вдійсно дурочки бувають і чорняві і шатенки. В мене наприклад у класі було 7 відмінниць(я серед них) і всі вони були світленькі, жодної з темним волоссям.Так, що тут бабка на двоє ворожила.

Я ніколи не була блондинкою, хіба що робила міліровку. Якщо чесно, то ніколи і не думала пофарбуватися в білий колір, мені здається, що він мені не підійде.

Вперше коли я захотіла бути блондинкою мені було 17 років, походила 2 місяці і перефарбувалась . Зараз 2 рази на рік роблю міліровку.

і я колись в рокі 17-18 напевно мала міліровку, алене блон...точно впевнена що мені не піде, я знайшла своє, руде і мені так добре, якраз сьогодні знову пофарбувалась

Я колись подумувала над, щоб стати блондинкою ,але так і не наважилася.

Але є і виключення, іноді блондинки дійсно не "блєщут умом" і можуть прикидатися дурочками у відповідних ситуаціях... не буває диму без вогню

зразу Таню Стрибкову згадала=)))))))))))))))))))))ахахахап
ухххухахахахаха

у мене також була думка міліровку зробити...але це було ще в студентські роки..а потім подумала це ж кожного місяця треба підкрашувати корені...і шкода стало свого волосся...а тепер хочу але незнаю чи міліровку чи просто в один колір

Моя міліровка вже відросла і я реально бачу, що зі світлим волоссям мені було краще, тому я твердо вирішила що буду фарбуватися в блондинку...  

а я темненька...хоч блондинки подобаються..подобається цей ніжний такий колір волосся...але мені він не йде...буду брунеткою)))

А мені так подобаються брюнетки з розкішним довгим чорним волоссям....

))в мене так було)а тепер я підстриглась і воно потрошку відростає.._
після пологів просто як солома була

була думка зробити світлу міліровку ,бо маю в 28 років багато сивих волосин(спадкове),але не наважилась,просто фарбую час від часу в русявий колір.

Я от ніяк не наважуся пофарбуватися... ))

І я все відкладаю цю справу. Але весною вже більше виходитиму на люди,тому треба буде фарбуватись. Хотіла б побачити себе з чорним і рижим волоссям. Вдруг мені з ним гарно? Але такі експерименти не проводитиму.Хочу якесь св.-русе,не геть біле,і не жовте,і не пепельне,а щось середнє між ними. Оця невизначеність мене і зупиняє. Бо на коробках з фарбою такі гарні є кольори,є саме такі,як я хочу,але біда в тому,що воно далеко не завжди виходить таке,як там намальовано. Це єдиний мій стримуючий фактор.