Віршики для наших діток

КУЛЬБАБЕННЯ
Кульбабу запитує майже щодня,
У лузі малесеньке кульбабення,
Ти бабцю-кульбабцю ростеш тут сама,
А діда-кульдіда у тебе нема?

***
А чи чули ви про зайця,
Що у лісі народивсь.
Що нікого не боявся
І ніколи не трусивсь.

Ну, боявся він лисиці
Та у темряві косиці
Та з рушницями людей
І малесеньких дітей

Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.

Ну, боявся він хрущів
І шипшинових кущів
І корови, і сови
І високої трави

Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь.

Ну ще деколи тікав
Від зубатого Сірка
від комарика, від миші
і від темряви у тиші

Ну а більше він нікого
Ну а більше він нічого
І ніколи не боявсь!

***

Йшов наш синочок у дитсадочок.
Вчить його мама: -Йди собі прямо,
Йди та дивися, не загубися.
-Добре матусю, не загублюся,
Я ж Вам не голка, я ж вам Миколка!

***
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок
Кіт купив того кожуха
Загорнувсь по самі вуха
Як зайшов у нім до хати
Стало хутро розставати
Сів воркотик за мішком
Та й умився кожушком

***

Одного сонячного дня, як тільки спав туман,
Мале руде гарбузеня залізло на паркан,
Старий газбуз йому казав: "Не лізь туди, не лізь!
Бо там коза або теля тебе одразу з'їсть!"
Та не послухалось воно і на паркані сіло...
Одного сонячного дняйого теля і з'їло

***
Вова грався на травичці
наступив на хвостик киці,
Киця плаче: "няв-няв-няв!
Вова хвостика помняв!"

У слона болить нога.
Слон сьогодні шкутильга:
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.



ОТАКИЙ РОЗЗЯВА
Переспів з російської (вірш, який ми всі знаємо; український варіант, як на мене, дуже гарний)

Жив собі роззява -
ліві двері - справа.

Зранку він хутенько встав -
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави -
з"ясувалось, то штани.

Отакий роззява -
ліві двері - справа!

Вбрав сорочку він, однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
знов кричать йому: не те!

Отакий роззява -
ліві двері - справа!

Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха!

Отакий роззява -
ліві двері - справа!

Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і, двері відчинивши,
до водія сказав:

"Шановний трам-тарам-пам-пам!
Я щось хотів сказати вам...
Я сів не в той... Мені.. А-яй!
Трамзал негайно на воквай!.."

Водій перелякався
і на вокзал подався.

Отакий роззява -
ліві двері - справа!

Ось біжить він до кав"ярні.
щоб квитки купити гарні.
Далі - гляньте на роззяву -
Мчить купляти в касі...
каву!!!

Отакий роззява -
ліві двері - справа!

Вибіг він аж на перон.
Там - відчеплений вагон.

Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном.

Зранку - гульк!..
"Егей! - гукає. -
Що за станція?" - питає.
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!

Ще поспав. Аж сходить сонце.
Знов поглянув у віконце.
Бачить - знов стоїть вокзал,
здивувався і сказав:

- Що за місто?.. Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!

Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить - знов якийсь вокзал,
здивувався і сказав:

- Що за станція цікава -
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!

Тут він крикнув:
- Що за жарти?!
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?!

Отакий роззява -
ліві двері - справа!


Олівці. Тамара Коломієць.

Є дверцята у пеналі
Дивовижні, небувалі:
Як відчиняться вони,
То з самої глибини
Вибігають молодці -
Кольорові олівці.
Починають пустувати,
На папері малювати:
Синій - жабку,
Жовтий - курку,
А зелений - кицьку Мурку,
А червоний - слоненя,
А коричневий - коня,
Довгогривого, гнідого...
Тут зелений зирк на нього:
- Що таке? Ану покинь!
Некрасивий в тебе кінь!
Бач, яка у мене Мурка,
Синя жабка,
Жовта курка,
І червоне слоненя!..
Ми поправимо коня -
Зробив гриву золотисту,
Помережане сідло,
Щоб усе було барвисте,
Як веселка, щоб цвіло!

***

Сів комарик під дубочок
На ялинковий пеньочок,
Звісив ніжки на пісочок,
Сунув носик під листочок.
Заховався!