В скільки років ви вийшли заміж?

Перше повідомлення в темі :

Ділимося своїми розповідями коли і як ми вийшли заміж. Чи було це весілля вашої мрії?

А я вийшла заміж в 21, До того зустрічалаись 5 років. можливо надоїло зустрічатись, а можливо дійсно і почуття в закс потягли, або всі виходять і я хочу... Було гарне весілля, все як я хтіла, люблю переглядати фотуи, а ще краще відео. Після сірих буднів як в казку попадаєш і дивишся на саму щасливу наречену, самого щасливого чоловіка і думаєш чого весільний самий класний день тільки раз, а не кожний день такий щасливий. Хоча зараз в мене моє довгоочікуване щястя Вікуся!!!

Мері 13 пише:А я вийшла заміж в 21, До того зустрічалаись 5 років. можливо надоїло зустрічатись, а можливо дійсно і почуття в закс потягли, або всі виходять і я хочу... Було гарне весілля, все як я хтіла, люблю переглядати фотуи, а ще краще відео. Після сірих буднів як в казку попадаєш і дивишся на саму щасливу наречену, самого щасливого чоловіка і думаєш чого весільний самий класний день тільки раз, а не кожний день такий щасливий. Хоча зараз в мене моє довгоочікуване щястя Вікуся!!!

Ото і я так, дивлюсь відео і думаю, куди ж ці двоє молодих, безтурботних поділися?

Я вийшла заміж в 23 роки. До того зустрічались 7 років, ще зі школи. От таке воно перше і єдине кохання)))

В 27 років))Ми з моїм чоловіком зустрічались 6 років...Я вже з розуму сходила,бо не знала до останнього буде в нас щось чи ні.Дімка!!!І потім почала трошки істерити,що хочу дитину і заміж,і що я заслужила це все...І він здався-подали заяву,а через тиждень я роблю тест і // Ось так отримала все чого хотіла))

А я заміж вийшла в 24роки. До того з чоловіком зустрічалися майже 2 роки, з них десь місяців чотири жили разом. Якось ніхто з нас дуже не спішив одружуватися, це прийшло само собою, ми просто зрозуміли, що готові до цього нового етапу в наших стосунках. Весілля було таке як я собі мріяла, не дуже велике, але з усіма традиціями.

Вийшла заміж в 24, до цього жили разом 3 роки. Весілля було класним, й досі згадую цей день як один з найкращих у житті, а все тому, що організовували ми його для себе, а не для когось. Гостей було мало, лише родичі і найблищі друзі, сукня була коротенькою, у волоссі квіти, а головне, що настрій був вибуховий (у хорошому сенсі цього слова). Й зараз частенько переглядаю фотографії з весілля..ех. ностальгія..

ми зіграли своє весілля за 2 місяця після мого 25-річчя.. 20 грудня.. думали одружитися десь на наступне літо, ну принаймні були такі розмови з боку чоловіка: він спершу хотів закінчити університет і влаштуватися на роботу.. а я вже аж пищала, так хотіла вже й зараз, хотіла мати справжню сім'ю: чоловіка, дитинку.. от доця, певно, вирішила ощасливити маму і трошки прискорила татка з одруженням)) весілля не було таким, про яке я мріяла,бо нам на все забракло часу і грошей.. але.. іншого я б вже й не хотіла.. в той день я була така ж щаслива, як в дні, коли народила і вперше побачила своїх діток.. на той момент ми з чоловіком були знайомі 2 роки, з них 1,5 роки були нерозлучні.. і хоч зараз буває, що з чоловіком сваримося, але я ще жодного разу не пожалкувала, що з'єднала своє життя з ним..

Ми вирішили побратися бо обої дуже хотіли дітей, зустрічалися майже рік, в серпні розписалися, а обвінчалися за 2 тижні до мого 25-ліття, якщо чесно дату вибирала так щоб оьом було по 24 (чоловіку тіольки виповнилося 24 5.10 а в мене 25.10 мало бути 25)))))До зустрічі з чоловіком я зустрічалася з іншим і коли спробували жити разом зрозуміли що нам потрібні інші ,і коли прозустрічалася з чоловіком пів року зрозуміла, що саме з ним хочу ростити наших дітей)))Весілля було гучним і гарним!А ми просто були щасливими і насолоджувалися цим...

дівки мені вчора чоловік признався що я його перша любов 5 років знайомі, а він тільки тепер це сказав ))

milanka, класно))
це так,як мені мій зізнався, що я в нього перша, коли зробили ЦЕ перший раз.. а я його цілий рік ревнувала до його попередньої дівчини, бо він казав, що мав з нею інтим))

якшо чесно я б тепер так рано невиходила, тоді мені 17 стукнуло...родичі нагружали щоб ми одружилися, мол щоб просто незустрічалися ! я послухала, і через рік після одруження народилася наша Естер , я вчилася і тоді усі дивувалися чому яч так рано одружилася, думали що по зальоту , але 11 місяців ще дитинку ніхто неносив ! академку небрала , родичі помогали , якщо б час повернути то я пішла б далі вчитися а тоді б одружилася, але ні про що нешкодую !

Заміж вийшла в 19 років, сама прийшла до мужа - давай одружимось) він своєму щастю не повірив спочатку, а потім зрозумів шо то серйозно і побіг за колечком)

Вітаємо пушкарік!!! Ну ти молодець, всім би так, а то чекають поки ті мужики надумають....наважаться

Вийшла заміж в 21. До цього часу зустрічалися трохи більше року, а знали один одного все життя (чоловік дружив з моїми братами). Зробив мені пропозицію після 4 місяців нашого зустрічання, бо я ревнувала, що він ішов дружбою на весілля до свого друга і чогось почала ревіти, вот він і запропонував вийти за нього заміж, а колечко на другий день купив. Весілля було чудове, таке як я мріяла, хоча через два дня після нього в мене почалася сесія і медовий "тиждень" в нас був літом)))

Кажуть, ранні одруження до добра не доводять. Та я думаю, що це просто безглуздя. Хороший шлюб може бути і у 17 і у 50.
Я от вийшла заміж у 19 років. Зустрічалися ми тільки 2 місяці і вирішили одружитися. Цьогоріч буде 10 років спільного життя. Кращого чоловіка і більш турботливого тата я нвряд чи знайду)))

Вітаю, 10 років це серйозно!!!

Kavusja пише:Вітаю, 10 років це серйозно!!!

Дякую

hata4 пише:

Kavusja пише:Вітаю, 10 років це серйозно!!!

Дякую

Робота титанічна проведена за 10 років. Були і кризи, і радощі - головне все це разом переживати.

Ми вже одружені 5й рік, 4роки зустрічались до "заміжжя"

вмйшла заміж в 21,до весілля зустрічались 3.5 роки. А 14 травня 7 років як ми разом.)

мені 19, моєму хлопцю 23. зустрічаємось майже 3р,дуже хочемо поженитись. його батьки тільки ЗА та вже чекають холи ми поженимось, та от тільки я незнаю як своїм розказати!!! можливо хтось щось порадить ь!

цікава ситуація... та як, запроси свого хлопця в гості, та за вечерею в приємній обстановці розкажи, скажи типу сюрприз... бажаю успіху, головне наважитися, а там все піде як потрібно!!!

ой, дякую, але незнаю чи буде сюрпризом те що я його запрошу в гості, він в мене і так майже кожного дня в гостях, щей з моєю маамою на роботі працює, а минулого року з татом працював! здається всі вже прививкли до нього, і я так хочу щоб батьки самі натякнули, щоб ми поженились, але бачу недочекаюсь, а самій якось страшно сказати. от чекаю д.н щоб він подарував мені колечко вже 2. може мої тоді додумаються. щось сказати?!!!!

Гии, та вони мабуть вже здогадуються, просто не хочуть натякати або давити на вас... не переживай, все буде класно!!! За сюрприз я мала на увазі одруження!!!

ясненько,Вони швидше за все готові таке почути ---"Ми одружуємся" але їм цікаво скільки ми так протримаємся, скільки ще разом прозустрічаємся. залишається чекати д.н щоб носити колечко на тому пальчику що треба, тоді вони самі здогадаються! дякую